14 жовтня українці святкують одразу три свята. Перше – Свято Покрови Божої Матері, друге – День українського козацтва, третє, дуже молоде свято – День захисника України. Усі ці свята дуже взаємопов’язані.
З давніх-давен Божа Матір вважалася покровителькою усього українського козацтва. А на Січі запорозькі козаки збудували церкву на честь Покрова Богородиці з її іконою. І, до речі, саме у цей день, козаки збирали Велику раду, на котрій обирали гетьмана й визначалися з подальшими військовими планами. Козаки настільки глибоко й щиро шанували образ Покрови Божої Матері, вірили у її силу й урочисто святкували цей день, що у народі закріпилася й друга назва свята – Козацька Покрова.
Українське козацтво на чолі зі своїми гетьманами відродило національну державність у ранньомодерну добу всесвітньої історії, а також боролося за незалежність України вже в новітній час. Дуже важливими, з огляду на складні трансформаційні проблеми державотворення, залишаються роль і місце козацтва у сучасному українському суспільстві.
Козацтво, явище унікальне за своєю суттю, багато в чому визначає національну історію вже майже п'ять століть. Воно викликало значну кількість творів наукового й науково-популярного характеру, а також художньої літератури, присвяченої різним аспектам козацької минувшини, її дійовим постатям.
У Науковій бібліотеці підготували віртуальну виставку « Полум’я народного гніву» ( до Дня українського козацтва), яку й пропонуємо увазі наших читачів..