Виставка творів Лесі Українки експонується на художньому абонементі Наукової бібліотеки НУВГП.
Пропонуємо вашій увазі деякі цікаві факти про її творчість.
Леся Українка (справжнє ім'я Лариса Петрівна Косач-Квітка) народилася 13 лютого (25 лютого) 1871 року в м. Новоград-Волинський (тепер Житомирська область). Померла 19 липня (1 серпня) 1913 року в селищі Сурамі (Грузія). Видатна українська поетеса, письменниця, перекладачка, діяч культури.
Вона народилася слабкою і тендітною, практично постійно хворіла, померла у віці 42 років, ставши символом України, її непокори, самобутності, незалежності, опинившись в одному ряду з Тарасом Шевченком, Григорієм Сковородою, Петром Могилою, Андрієм Шептицьким, Іваном Франко.
Завдяки її творчості українська література зайняла одну з найвищих позицій у світовій культурі, а про українців і Україну заговорили у всьому світі, захоплюючись разючими картинами життя «цього великого, самобутнього, гостинного і разом з тим сміливого, відважного народу, нескореного тими бідами, які довелося пережити українцям за свою довгу і славну історію».
Основна тема творчості Лесі Українки - це національно-визвольна боротьба українського народу, цій темі вона виступила новатором, впроваджуючи, крім інноваційних стилістичних і жанрових прийомів, нові образи борців за волю, незалежність, свободу України. Усе це чітко проявилося в ранніх творах (поема «Самсон», поетичний цикл «Сльози-перли», «Невільницькі пісні»), а найвищого піку майстерності досягло в таких творах, як «Триптих» і «Оргії».
Леся Українка однією з перших стала поєднувати у своїй творчості кращі традиції української літератури з досягненнями сучасної європейської поезії.
Створюючи драми в стилі античності і Середньовіччя, письменниця тим самим прилучала свій народ до скарбів світової культури і разом з тим показувала світові самобутність і унікальність українського народу.
Леся Українка стала найбільшим збирачем українського фольклору, зберігши його для нащадків, знала близько 500 народних пісень, написала роботу по фольклористиці «Купала на Волині». Її чоловік Климентій Квітка з її голосу записав великий цикл народних пісень. До речі, вони, Леся і Климентій, були першими українськими фольклористами, хто почав записувати народні українські пісні на фонограф.
Леся Українка переклала українською мовою Гейне, Байрона, Гомера, Данте, Шекспіра, поезію Стародавнього Єгипту, гімни «Рігведи» та інші твори.
Твори Лесі Українки перекладені багатьма мовами. Досі не втратили своєї актуальності збірки віршів «На крилах пісень», «Думи і мрії», «Відгуки», збірники поем «Давня казка», «Одно слово», збірники драм «Бояриня», «Кассандра», «В катакомбах», «Лісова пісня» та інші.
Творча спадщина Лесі Українки включає більше 270 віршів, не рахуючи поем і віршованих драматичних творів, півтора десятка оповідань, стільки ж статей, величезну кількість перекладів, безліч зібраних унікальних народних пісень, казок, переказів, легенд українського народу.
