Наукові дослідження в області хімії в’яжучих матеріалів заклали міцний фундамент, на якому ґрунтується сучасна технологія виробництва цементів, створили умови для розширення сфери виробництва в’яжучих матеріалів і підвищення їх ролі в технічному прогресі. За рівнем виробництва головного виду в’яжучого-портландцементу- можна робити висновок про ступінь розвитку будівельної промисловості. Більше того, в’яжучі матеріали справедливо відносять до числа небагатьох найважливіших видів промислової продукції, виробництво і споживання яких визначають рівень прогресу й економічний потенціал країни.
Загальні тенденції розвитку промисловості в’яжучих матеріалів, такі як високі темпи росту виробництва, підвищення якості продукції, організація випуску нових, більш ефективних видів цементу, застосування більш потужного і сучасного обладнання та інші, зумовлені вимогами технічного прогресу, визначають, у свою чергу, і напрям подальших наукових пошуків у цій галузі.
Відомо, що в’яжучі матеріали не є кінцевим продуктом для будівництва, вони - напівфабрикат, штучна сировина для виробництва матеріалів найширшого діапазону - від оздоблювальних розчинів на основі гіпсових в’яжучих до конструкційних бетонів на основі портландцементу. Саме інженер-будівельник-технолог пропонує вибір цементу для бетону в підземному виробництві або ремонтного розчину для реставраційних робіт на підставі розуміння властивостей в’яжучих та знань про можливості їх регулювання при створенні будівельного матеріалу та виробу.
Виставку підготувала головний бібліотекар Горлачук Т.М.
Виставку можна переглянути на абонементі навчальної літератури для студентів старших курсів та професорсько-викладацького складу ауд.212
