1. Гулько М. Безсмертя подвигу.-К.,1965. Книга розповідає про героїв-підпільників Київщини.

2. Замлинний В. Караюча земля.-Львів, Каменяр, 1965. Про партизанський загін О.Ф.Федорова, який діяв на Волині розповідається у книзі.Партизани підірвали на дільницях Ковельського залізничного вузла 611 ешелонів ворога з технікою, живою силою і боєприпасами, пустило під укіс 8 бронепоїздів. При аваріях поїздів загинуло 16982 і поранено 2520 солдат і офіцерів ворога. До останніх днів, аж до повного визволення регіону, народні месники не припиняли бойових дій, знищуючи живу силу і техніку ворога, зриваючи мости, руйнуючи залізниці, пускаючи під укіс німецькі військові ешелони.

3. Закалюк К.П.Грачев-«центру». Про подвиги М.І.Кузнецова із оперативної групи «переможці», що діяло під м.Рівне.

4. Вершигора П.П. Люди з чистою совістю.-К.,1975. Ця книга – своєрідний художньо-документальний літопис партизанського з»єднання, очолюваного С.А.Ковпаком, його сміливих рейдів по ворожих тилах від Брянських лісів до Полісся, від Київщини до Карпат.

5. Смирнов С.С. Сталинград на Днепре.-М.1973.

6. Струтинский Н. На берегах Горыни и Случи.-Львов, Каменяр.-1966. Н.Струтинский в начале Великой Отечественной войны организовал и возглавил партизанскую группу, куда вошли его отец, братья и несколько других патриотов.О боевых действиях этой группы, которая в сентябре 1942 г. влилась в партизанский отряд Героя Советского Союза полковника Д.Медведева, рассказывается в этой книге.

7. Медведев Д. Сильные духом.-М.Молодая гвардия,1979. Партизанский отряд Д.Н.Медведева действовал главным образом под г.Ровно, который гитлеровцы превратили в «столицу» оккупированной Украины.

8. Медведев Д. Это было под Ровно.-М.,1987. Книга рассказывает о героической борьбе с немецко-фашистскими захватчиками в тылу врага в годы Великой Отечественной войны.

9. Полководцы и военачальники Великой Отечественной. Сборник.-М., ЖЗЛ., 1970.

10. Генерал армии Н.Ф.Ватутин-С.39-80. В книге рассказывается о военначальниках Великой Отечественной войны, кого уже нет в живых, но чьи имена вписаны в боевую летопись Вооруженных Сил. Освобождая г.Ровно был смертельно ранен и умер Н.Ф.Ватутин.

11. Гладков Т., Кизя Л. Ковпак.М.ЖЗЛ, 1973. В годы войны С.А.Ковпак командует крупнейцшим партизанским соединением, которое с боями прошло свыше 10 тыс. км. В тылу врага.

12. Лукин А., Гладков Т. Николай Кузнецов.-М., ЖЗЛ, 1971. О жизни и деятельности Н.И Кузнецова, легендарного разведчика рассказывается в этой книге.

13. Новак Т. Поєдинок.-К.,1974. Про історію підпільної організації. яка діяла в м.Рівне та його околицях. Хвилююче розповідає автор про героїзм бойових побратимів, патріотів – антифашистів, які разом з польськими партизанами в лавах Армії людової боролися проти фашизму на території окупованої Польщі.

14. Фадеєв О. Молода гвардія . М.,1980 Про героїв-підпільників, які діяли на території Краснодону в роки Великої Вітчизняної війни.

15. Великая Отечественная война Советского Союза.-М.,1967. Битва за Днепр. С.262-272.

16. Великая Отечественная война 1941-1945гг.

17. Українська РСР у Великій Вітчизняній війні СРСР (1941-1945). У 8 т. 10 кн. Т.7.

18. Всебічно висвітлюються воєнні дії на території республіки, самовіданна праця і героїчна боротьба проти німецьких окупантів.

19. Города – герои Великой Отечественной войны. Атлас. Г.Киев. с.30-35.

20. Губарев В.К. Історія України . Універсальний довідник. Донецьк, 2008.

21. Варягіна В., Вакуленко Г. Народна гвардія ім. Ів.Франка.-Львів, Каменяр, 1967. У книзі висвітлено сторінки героїчної боротьби підпільно-партизанської організації Західних областей України у 1942-1944 рр. У 1943р.на Дніпрі розгорнулася одна з найбільших битв Великої Вітчизняної війн, яка поділяється на 2 - етапи : 1 – серпень – вересень 1943 р., 1 2-й – жовтень – грудень 1943 р. До початку битви за Дніпро на південно – західному напрямку радянським військам протистояло і армій групи «Південь»сильне угруповання противника у складі 2-ї армії з групи «Центр», 4 танкової, та 1-ї танкової і 6 армій групи «Південь»(генерал-фельдмаршал Манштейн). Битва за Дніпро почалася на різних напрямкахнеодночасног і складалася з ряду об»єднаних загальним задумом операцій фронтів і груп фронтів.26 серпня війська Центрального фронту розпочали наступ, націлюючи головний удар на Севськ – Новгород – Сіверський.Найбільшого успіху домоглися війська 60 арміїна другорядному напрямку, що просунулася південніше Севська до 60 км. І розгорнули наступ на Ніжин.25 серпня війська Воронезького фронту оволоділи Охтиркою і розгорнули наступ на Полтаву і Кременчук. 23 серпня війська Степового фронту після визволення Харкова до кінця серпня вели бої на захід від міста і продовжували наступ на Красноград – Верхньодніпровськ. На початку вересня наступ розпочався на всій території Лівобережної України. На другому етапі битви за Дніпро розгорнулася боротьба за розширення захоплених плацдармів . Радянське командування планувало звільнити Київ, Дніпропетровськ, Кривий Ріг і потім перейти до визволення Правобережної України, а також розгромили ворога на рубежі р Молочної, звільнили Північну Таврію і створили умови для визволення Криму. Наступ військ Воронезького (з 20.10 1-го Укпраїнського) фронту на київському напрямку розпочався 12 жовтня і завершився 6 листопада визволенням Києва.Війська фронту продовжували наступ на Коростень, Житомир, Фастів і відбили контрнаступ противника, розпочатий 15 листопада. На правому березі Дніпра в районі Києва було створено важливий стратегічний плацдарм довжиною понад 500 км. Внаслідок битви за Дніпро ворожий план стабілізації фронту на Дніпрі було зірвано.Успіху сухопутних військ сприялиа авіація, значну допомогу при форсуванні Дніпра надали партизани. Завдяки успішному завершенню битви за Дніпро було створено умови для визволення Правобережної України и Криму. Велику роль у визволенні України відіграли війська під командуванням Миколи Федоровича Ватутіна (1901-1944рр). До Великої Вітчизняної війни був начальником штабу дивізії, заступником начальника штабу військовогоокругу, начальником штабу Київського військового округу, начальником Оперативного управління Генштабу. Під час війни з липня 1941 до травня 1942 рр. Начальник штабу Північно-Західного фронту, у травні – липня 1942р. Заступник начальника Генштабу й уповноважений Ставки на Брянському фронті. Командував військами фронтів : Воронезького (липень – жовтень 1942р, березень – жовтень 1943), Південно-Західного (жовтень 1942 – березень 1943), 1-го Українського (жовтень 1943-березень 1944).Війська під командуванням Ватутіна брали участь в обороні Воронежа, у Сталінградській і Курській битвах, у звільненні Лівобережної України, форсуванні Дніпра та звільненні Києва та Правобережної України.

Підготувала Бабій Ірина Олексіївна