Наукова бібліотека Національного університету водного господарства та природокористування отримала неймовірний подарунок від знаного українського видавця Олександра Савчука, чиї видання добре відомі тим, хто цікавиться українською культурою, історією, архітектурою, освітою.
Це книга Стефана Таранушенка «Знищені шедеври української дерев’яної сакральної архітектури», де зібрано його власні розвідки, присвячені п’ятьом знищеним шедеврам української дерев’яної сакральної архітектури на Чернігівщині, Полтавщині та Харківщині.
У двадцятих-тридцятих роках минулого століття Стефан Тарнушенко - провідна постать в українському мистецтвознавстві ХХ сторіччя - встиг, на щастя, їх обміряти та занотувати перед процесом тотального знищення українських пам’яток сакрального мистецтва радянською владою.
Адже далеко не кожен народ може похвалитися тим, що йому вдалося створити (хай навіть колись, у далекому минулому) свій власний, ні в кого не позичений і ні на чий не схожий архітектурний стиль, - зазначив у передмові видання Віктор Вечерський. – Ці сакральні пам’ятки репрезентують унікальне явище в архітектурі Європи.
А ще він одним з перших в Україні отримав науковий ступінь доктора мистецтвознавства і наукове звання професора, яких його позбавили у зв’язку з арештом (до слова, разом з Володимиром Вернадським і Михайлом Грушевським).
Дуже важливо, що у книзі наприкінці кожної розвідки розміщено gr-код, скануючи який, читач зможе ознайомитися із 3d-моделями знищених храмів і скласти вичерпне уявлення про шедеври української дерев’яної сакральної архітектури, які ми не зберегли.
Науково-популярне видання підготовлене за підтримки Українського культурного фонду, Інститутом рукопису Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського та Державної наукової архітектурно-будівельної бібліотеки імені В.Г. Заболотного. Видання гарно проілюстроване і доповнене зручним довідковим апаратом.
Наш університет готує архітекторів і будівничих, яким буде особливо важливо почитати це видання. Годі уявити собі наукову історію української архітектури без того фундаменту, який заклав для неї Стефан Таранушенко.
Але, безперечно, не лише їм, а й всім, хто цікавиться українською історією, мистецтвом і культурою і хотів би довідатися якомога більше саме з таких авторитетних джерел.
