230 років від дня народження видатного українського письменника, перекладача, педагога, науковця Петра Гулака-Артемовського
( 27 січня 1790 - 13 жовтня 1865)
Виставка «Людей питай, свій розум май», присвячена творчості Петра Гулака-Артемовського, експонується на художньому абонементі Наукової бібліотеки НУВГП.
Народився в містечку Городище Київської губернії (нині Черкаська область) в сім'ї священнослужителя. Освіту здобув у семінарії, потім у Київській духовній академії. Викладав у приватних пансіонах Бердичева, вчителював у будинках багатих польських поміщиків. У 1817 р. переїхав до Харкова і вступив до університету вільним слухачем словесного факультету.
У 1821 р. П.П. Гулак-Артемовський здав кандидатський і магістерський іспит, захистив дисертацію на тему «О пользе истории вообще и преимущественно отечественной и о способе преподавания последней» і отримав ступінь магістра. Через два роки був обраний ад'юнктом російської історії та статистики, у 1825 — екстраординарним; 1828 — ординарним професором. У 1831 і 1833 рр. — секретар етико-політичного відділення, член училищного комітету при Харківському університеті.
З 1841 р. до виходу у відставку в 1849 р. працював ректором Харківського університету.
Насамперед Петро Гулак-Артемовський відомий як письменник, найбільшу популярність він отримав своїми байками. Найвідоміша його байка «Пан і собака»— найбільш гострий твір української літератури 19 століття. В основі байки — соціальний конфлікт між Паном і кріпаком (в алегоричному образі собаки Рябка), твір співзвучний тогочасним прагненням проти кріпацтва, проти ставлення до кріпака як до робочої худоби.
Письменник зокрема ввів в українську літературу жанр романтичної балади. Його кращі твори українською мовою написані в дусі естетики просвітницького реалізму
В історії української літератури значення Гулак-Артемовського визначається його положенням наступного за Котляревським поета, який, використовуючи творчі методи останнього (бурлеск, травесті), спробував ввести в українську літературу ряд нових жанрів (балади: «Твардовський» (опублікована в журналі «Славянин» в 1827 році), «Рибалка».
Належав до числа засновників «Українського журналу». Член Московського товариства аматорів російської словесності, Королівського товариства друзів науки у Варшаві.
Петро Гулак-Артемовський – рідний дядько відомого українського композитора співака Семена Гулака-Артемовського ( автора опери «Запорожець за Дунаєм»), на формування музично-літературних смаків якого мав великий вплив.
