Книжкова виставка з нагоди ювілею видатного українського письменника експонується на художньому абонементі Наукової бібліотеки НУВГП.
Панас Мирний (справжнє ім'я Панас Якович Рудченко) народився 13 травня 1849 в Миргороді, помер 28 січня 1920 року в Полтаві.
Класик української літератури, що належав до нечисленних письменників, яким вдалося реалізувати себе в літературі і одночасно побудувати блискучу державну кар'єру, ставши статським радником ( що відповідає бригадиру - військовому званню між полковником і генерал-майором ). Дивно, але царська поліція так і не дізналася, що популярний письменник Панас Мирний і полтавський чиновник казенної палати Панас Рудченко - одна і та ж особа, навіть коли у 1915 р. оголосила "у всеросійський розшук" політично підозрілу особу "письменника Панаса Мирного", який активно публікувався за кордоном, критикуючи російську владу за відмову відзначати 100-річний ювілей з дня народження Тараса Шевченка.
В українську літературу Панас Мирний увійшов як автор реалістично-психологічної прози. Він був першим, хто вивів нашу літературу на "рейки" епічної прози, розкривши образи близької йому за духом непомітної "маленької людини" - українських дворян і чиновників, поміщиків, інтелігента-різночинця, торговців, селян. А ще... українських жінок в епічному романі "Повiя", вклавши в складний і спірний образ Христини власні емоційні переживання 1883 року, коли його (відомого на Заході письменника!) інша українська дівчина проміняла на "солдата-москаля".
Критики вважають, що його твори стали цілим етапом у розвитку української літератури. Іван Франко називав Панаса Мирного "сильним епічним талантом". Він відзначав майстерність глибокого психологічного аналізу, властивого практично всім творам Рудченка, незалежно від жанрової приналежності. Заслуга Панаса Мирного - створення яскравих людських особистостей, показ глибоких психологічних процесів, природній розвиток характерів.
Вершиною епічної майстерності Панаса Мирного вважаються романи "Хіба ревуть воли, як ясла повні?", «Лихі люди» і "Повія", де на прикладі неординарних людей автор простежує зміни в психологічному стані персонажів у різних життєвих обставинах. Для української літератури ці романи стали воістину відкриттям, яке багато в чому випередило епоху, в яку жив сам автор.
Крім прози, Панас Мирний створив ряд драматургічних творів, один з яких - "Лимерівна" - був поставлений на сцені. А ще письменник – автор в близько 300 віршів.
Письменник також брав активну участь у суспільному житті. Зокрема, у діяльності полтавського народницького гуртка "Унія". У зв'язку з цим у Полтаві в його будинку був проведений обшук, в ході якого були знайдені заборонені видання. Але наслідків дана обставина на подальшу долю письменника не мала.
Панас Мирний підтримував тісні зв'язки з багатьма відомими українцями: Л. Українкою, М. Коцюбинським, М. Лисенком, М. Старицьким, І. Карпенком-Карим, М. Кропивницьким.
Після Лютневої революції 1917 р. Панас Мирний підтримав Центральну Раду, був палким шанувальником Симона Петлюри.
У рідній Полтаві, де похований письменник, є його літературно-меморіальний музей, встановлено пам’ятник, засновано премію його імені. Ім’я класика нашої літератури також носять вулиці у багатьох містах України.
Ознайомитися з творами Панаса Мирного та переглянути виставку, присвячену його ювілею, можна на художньому абонементі Наукової бібліотеки університету.
