Основи охорони праці – це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров’я, працездатності трудової діяльності людини.
У 1992 р. Верховна Рада України ухвалила Закон України “Про охорону праці”, остання редакція якого прийнята в 2002р.
Законодавство про працю містить норми і вимоги з техніки безпеки і виробничої санітарії, норми, що регулюють робочий час і час відпочинку, звільнення та переведення на іншу роботу, норми праці щодо жінок, молоді, гігієнічні норми і правила тощо.
Загальний нагляд за додержанням норм охорони праці покладено на прокуратуру, спеціальний — на професійні спілки. Контроль за безпекою праці здійснюють також, державні й відомчі спеціалізовані інспекції (Держгіртехнагляд, Держенергонагляд тощо).
Головні пункти, які має виконати підприємство, для відповідності законодавству України у сфері охорони праці:
1. Створити службу охорони праці.
2. Розробити та затвердити на підприємстві положення, інструкції та інші акти з охорони праці.
3. Організувати проведення інструктажів з питань охорони праці.
4. Забезпечити навчання і перевірку знань з питань охорони праці.
5. Подбати про проведення медичних оглядів.
6. Забезпечити працівників засобами індивідуального захисту, милом, молоком, солоною водою та інше.
7. Провести атестацію робочих місць.
8. Налагодити облік нещасних випадків.
Завдання техніки безпеки - вивчати і виявляти всі чинники, що прямо чи опосередковано впливають на виникнення небезпечних моментів, що призводять до нещасних випадків, гострих професійних захворювань і отруєнь, розробляти запобіжні організаційні і технічні заходи.
Предмет охорони праці – вивчення факторів середовища, організаційно-технічних і санітарно-гігієнічних умов,у яких відбувається трудова діяльність людини, правове забезпечення безпеки праці,виробничої санітарії, охорони праці.
Міжнародна організація охорони праці(МООП) виділяє такі основні виробничі фактори середовища, які впливають на працездатність людини в процесі її трудової діяльності:
1. Фізичне зусилля
2. Нервове напруження
3. Робоча поза
4. Монотонність роботи
5. Температура, вологість, теплове випромінювання в робочій зоні
6. Забруднення повітря
7. Виробничий шум
8. Вібрація, обертання, поштовхи
9. Освітленість у виробничій зоні.
Охорона праці використовує найновіші досягнення фізики, хімії, математики, кібернетики, електроніки, економіки, екології інших наук. Вона базується на наукових розробках ергономіки, інженерної психології фізіології праці, технічної естетики, екології людини.
Для забезпечення раціонального ритму праці, режиму праці, відпочинку доводиться враховувати вимоги психології, фізіології праці людини. Це стосується працездатності людини, тісно пов’язаної з втомою, нервовою напругою, монотонністю праці. Цим питанням займається нова галузь знань – ергономіка, яка вивчає проблеми оптимального розподілу і узгодження функцій між людиною і машиною. Важливе місце в охороні праці відводиться технічній естетиці, яка вивчає закономірності художнього проектування виробничих приміщень і обладнання.
Охорона праці пов’язана з технікою безпеки, технологією виробництва, виробничою санітарією, культурою виробництва, гігієною праці,безпеці життєдіяльності.
Основні завдання охорони праці:
1. Гуманізація праці
2. Віднадходження оптимальних співвідношень між різними факторами виробничого середовища
3. Запровадження норм гранично допустимих рівнів шкідливих виробничих факторів, визначення ступеня шкідливості і безпечності праці
4. Розробка і планування заходів з поліпшення умов праці
5. Безпека виконання робіт працівником
6. Впровадження технічних заходів з травматизмом і профзахворюваннями
7. Розробка методів оцінки соціальної та економічної ефективності заходів з удосконалення умов та безпеки праці.
Проблемам охорони праці присвячуються дослідження з ряду медичних дисциплін, що є нині науковою медичною основою охорони праці. До них належать:гігієна праці, професійна патологія, виробнича санітарія,фізіологія і психологія праці.
Гігієна праці – галузь медичної науки про здоров’я, яка вивчає трудову діяльність людини, виробниче середовище з точки зору їх можливого впливу на організм і розробляє гігієнічні рекомендації по створенню сприятливих і здорових умов праці.
Професійна патологія – галузь медичної науки, яка вивчає вплив несприятливих умов праці на стан здоров’я людини.
Промислова токсикологія - галузь гігієни праці, що вивчає властивості отруйних речовин, дію промислових отрут у виробничих умовах і патологічні зміни, які виникають в організмі, з метою розробки ефективних засобів лікування і профілактики отруєнь.
Фізіологія праці - розділ фізіології, присвячений вивченню функціонального стану організму людини під впливом її виробничої діяльності та фізіологічному обґрунтуванню заходів організації трудового процесу, що повинно сприяти тривалому підтримуванню працездатності людини на високому рівні.
Психологія праці – розділ психології, який вивчає психологічні особливості творчої чи трудової діяльності з метою підвищення продуктивності праці й формування в людини професійно важливих якостей.
Управління охороною праці - це підготовка прийняття, реалізація рішень по здійсненню організаційних,технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на забезпечення здоров’я, працездатності людини в процесі праці. Завдання служби охорони праці і її функції викладені в Типовому положенні про службу охорони праці(СУОП). СУОП включає службу охорони праці і керівництво підприємства і керується в своїй діяльності законодавством України про охорону праці і про працю,міжгалузевими і галузевими нормативними актами з охорони праці і Положенням про службу охорони праці.
Фінансування охорони праці здійснюється за рахунок відповідних коштів територіальних фондів державного страхування від нещасних випадків, а також бюджетів області, міст, районів. Фінансування заходів,передбачених планами підприємств щодо доведення умов і безпеки праці до нормативних вимог, підвищення існуючого рівня охорони праці можуть здійснюватися за рахунок:
1.амортизаційних фондів
2.капітальних вкладень
3.банківського кредиту
4.кошторису видатків бюджетних організацій і установ
5.фонду державного соціального страхування від нещасних випадків і професійних захворювань.
У законодавчих актах про охорону праці приділяється значна увага наданню пільг вагітним жінкам і жінкам, які мають дітей віком до 3-х років. Таких жінок забороняється залучати до роботи у нічний час, до надурочних робіт і робіт у вихідні дні, а також направляти у відрядження. Крім цього, жінки, що мають дітей віком від 3-х до 14років або дітей-інвалідів, не можуть залучатися до надурочних робіт або направлятися у відрядження без їх згоди. Вагітним жінкам відповідно до медичного висновку знижують норми виробітку, норми обслуговування, або їх переводять на іншу роботу, яка є легшою і унеможливлює вплив несприятливих виробничих чинників, із збереженням середнього заробітку за попередньою роботою .
Забороняється відмовляти жінкам у прийнятті на роботу і знижувати їм заробітну плату з мотивів, пов'язаних з вагітністю або наявністю дітей віком до 3-х років. Звільняти жінок, які мають дітей віком до 3-х (6-ти) років, з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, але з обов'язковим працевлаштуванням. Забороняється застосування праці жінок на важких роботах і на роботах зі шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах, крім деяких підземних робіт (нефізичних робіт або робіт з санітарного та побутового обслуговування). Забороняється також залучати жінок до підіймання і переміщення речей, маса яких перевищує чинні для жінок норми.
Не допускається зараховувати на роботу осіб, молодших 16 років. Однак, як виняток, можуть прийматися на роботу особи, які досягли 16 років, за згодою одного з батьків або особи, що його замінює. Для підготовки молоді до продуктивної праці допускається оформляти на роботу учнів загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів для виконання легкої роботи, яка не завдає шкоди здоров'ю і не порушує процесу навчання, у вільний від навчання час після досягнення ними 14-річного віку, за згодою одного з батьків або особи, що його замінює.
Забороняється залучати неповнолітніх до нічних, надурочних робіт та робіт у вихідні дні. Усі особи, молодші 18 років, приймаються на роботу лише після попереднього медичного огляду і в подальшому, до досягнення 21 року, щороку підлягають обов'язковому медичному огляду.
Для неповнолітніх у віці від 16 до 18 років встановлений скорочений 36-годинний робочий тиждень, а для 15-річних - 24-годинний.
Для проведення номенклатурних санітарно-гігієнічних заходів з охорони праці роботодавець має виділяти кошти та необхідні матеріальні ресурси. Порядок використання цих коштів визначається колективним договором і контролюється трудовим колективом.
Обов’язком роботодавця є: забезпечення трудової та технологічної дисципліни; правильна організація режиму праці та відпочинку; систематичне навчання працюючих, вдосконалення їхніх знань та навичок у сфері охорони праці; проведення інструктажів, підвищення кваліфікації з безпеки праці, виробничої санітарії, протипожежної безпеки та інших правил.
Виставка розташована на абонементі навчальної літератури для молодших курсів (абонемент 203).
Підготувала бібліотекар 1 категорії Мотчук Т.Я.
