На художньому абонементі Наукової бібліотеки НУВГП експонується виставка творів Миколи Гоголя ( 1809 - 1852), присвячена присвячена 210 річниці від дня народження.

Микола Гоголь є одним із найбільш знаних українців у світі, якого, одначе, більшість шанувальників літератури за межами України вважають росіянином. Причина проста: прибувши до Росії ще в дев’ятнадцятирічному віці у сподіванні зробити кар’єру, він досяг величезних успіхів у літературі.
Микола Гоголь — геніальний російський письменник, але витоки його творчості — в українській культурі. Українець за походженням, він із дитинства добре знав українські казки, пісні, бувальщини. Саме вони насичували його уяву.
Великі Сорочинці, розташовані неподалік від Миргорода на Полтавщині, увійшли в історію як місце народження Миколи Гоголя, бо саме тут 1 квітня ( за новим стилем) 1809 року народився майбутній письменник. 1911 року скульптором Іллею Гінзбургом тут споруджено пам'ятник Гоголю, а з 1929 року відкрито музей.
Гоголь по батьковій лінії був нащадком наказного гетьмана Михайла Дорошенка та Правобережного гетьмана Петра Дорошенка, нащадком наказного гетьмана Якова Лизогуба та Лівобережного гетьмана Івана Скоропадського. По жіночій лінії — у родинних зв'язках із Іваном Мазепою, Павлом Полуботком і Семеном Палієм. Багато творів письменника присвячені Полтавщині, згадаймо хоча б «Вечори на хуторі поблизу Диканьки» та «Миргород» .
Родовим маєтком письменника було село Василівна. Тут він провів перші десять років життя, успадкувавши від батька, Василя Опанасовича, почуття гумору, хист оповідача, любов до театру. Мати, Марія Іванівна, палко вірила в талант сина. Десяти років Миколу Гоголя відправили до Полтавського повітового училища.
Дванадцяти років Гоголя привезли в Ніжин до гімназії вищих наук, яку ще називали ліцеєм. Разом з Гоголем навчалися Нестор Кукольник, Євген Гребінка — майбутні поети. Тут він здружився з Олександром Дашлевським, майбутнім письменником. Україна стала для нього початком життя і творчості. Тут уперше він вийшов на сцену, зігравши роль дуже старого діда, написав п'єсу з українського життя. Ніжин став духовною і творчою колискою письменників. Тут встановлено перший пам'ятник Гоголю, створений ще 1881 року талановитим українським скульптором Парменом Забілою, відкрито перший музей Гоголя.
Київ Гоголь по-справжньому пізнав уже після Петербурга й Москви, хоча бував у цьому місті ще 1827 року. Коли в Києві у 30-ті роки XIX ст. відкривався університет, його ректором було призначено українця М. Максимовича, друга Гоголя, ботаніка та фольклориста. Друзі клопоталися про надання Гоголеві кафедри загальної історії. Сповнений планів і мрій, Гоголь вже планував писати історію України і натхненно писав Максимовичу: «Туди, туди, у Київ, давній, прекрасний Київ! Він наш...» Питання про призначення Гоголя у Київ так і не було вирішене, але Микола Васильович бував у Києві, любив гуляти його вулицями, часто бував біля Андріївської церкви та в Києво-Печерській лаврі. Після перебування в Києві Гоголь переробив «Тараса Бульбу». З містом пов'язана і друга перлина гоголівської прози — «Страшна помста». Востаннє письменник був у Києві 1848 року.
В Одесі Гоголь уперше побував перед останнім приїздом до Києва 1848 року. Удруге письменник приїхав до Одеси, щоб провести тут зиму 1851 року. Тут він здружився з акторами місцевого театру. Тепло Одеси зігріло його, вселило надії на завершення роботи над другим томом поеми «Мертві душі», Гоголь поринув у цю роботу. В Одесі досі збереглися будинки, де перебував письменник.
У своїй творчості Микола Гоголь протягом всього життя повертався до теми про Україну. Образ України у Гоголя романтичний. Україна вражає читача своїми людьми, сильними і пристрасними, своєю природою, яскравою і барвистою. Це край, де можливо все, де боротьба добра і зла одвічна, але люди стають на бік добра і тому перемагають зло. Схоже, що в ті часи У країна в уяві росіян, багато в чому завдячуючи Миколі Гоголю, у той час виконувала ту саму функцію, яку Шотландія виконувала в уяві англійців, завдяки Робертові Бернсу та Волтерові Скотту. Дослідник Юрій Барабаш зауважує, що «поєднання романтичної історичної традиції і її пафосу з елементами комедії й гротеску, релігійної суворості із фантазією, суму зі сміхом», які є рисами, які вирізняють творчість Гоголя і роблять його унікальним явищем у російській літературі, походять безпосередньо з української барокової традиції, яка на початку творчості письменника в Росії була там абсолютно невідомою, а тому сприймалася як подих свіжого повітря.
А мешканці Рівненщини гордяться тим, що в одному з найвідоміших своїх творів – повісті «Тарас Бульба» Гоголь зображив і наше місто Дубно та його замок, з якими пов’язано багато подій твору. Між іншим, саме цю повість відомий американський письменник Ернест Хемінгуей назвав «однією з десяти найбільших книжок усіх часів». А його смаку можна довіряти.