На художньому абонементі Наукової бібліотеки НУВГП ви можете ознайомитися з виставкою творів письменника, приурочену до його 90-ліття.

За десятиліття літературної праці він опублікував більше десяти романів, низку повістей і збірок оповідань, написано кілька п'єс. За роман «Крапля крові» автора відзначено Республіканською премією ім. М. Островського (1965), за роман «Позиція» — Державною премією УРСР ім. Т. Г. Шевченка (1980).

Народився Юрій Михайлович Мушкетик 21 березня 1929 р. в с. Веркиївці на Чернігівщині. Батько працював вчителем, мати багато років очолювала колгосп. Дитинство Ю. Мушкетика, як і інших його ровесників, було жорстоко обірване війною. Особисті враження про ті драматичні часи згодом ляжуть в основу повісті «Вогні серед ночі» (1959), знайдуть відображення в ряді воєнних новел. У 1953р.

Літературний дебют майбутнього письменника а припадає на 1954р., коли видавництво «Радянський письменник» опублікувало його перший твір — повість «Семен Палій». Починаючи з 1956р., він упродовж двох десятків літ працював у редакції журналу «Дніпро» — відповідальним секретарем, а згодом і головним редактором. Помітним кроком у творчості Ю. Мушкетика став роман «Серце і камінь» (1962). А наступні твори — передусім роман «Крапля крові» (1964), почасти й «Останній острів» (1969), збірка новел «Зеленеє жито» (1965), повість «День пролітає над нами» (1967) — визначили основну лінію подальшого творчого розвитку письменника. Новим витком у розвиткові таланту письменника стали романи й повісті 70 — 80-х років — «Жорстоке милосердя» (1973), «Біла тінь» (1977), «Смерть Сократа», «Біль», «Суд над Сенекою» (1978), «Позиція» (1979), «Вернися в дім свій» (1981), «Віхола» (1982), «Рубіж» (1984), «Обвал», «Жовтий цвіт кульбаби», «Сльоза Офелії» (1985), «Яса» (1987).

Перу Юрія Мушкетика належить низка творів, які відбивають історичний розвиток держави і роль особистості в ньому. Автор створив глибокі образи, ведучи пошуки нових форм і засобів вираження важливих проблем сучасності, зробивши основним об'єктом дослідження людину. Письменник відобразив різні періоди життя суспільства, розглянувши різноманітні життєві ситуації, різні соціальні верстви населення. Тому герої його творів такі реальні, а проблеми, яких він торкнувся, такі актуальні.