День вшанування учасників бойових дій на території інших держав
Життя тих юнаків, що відійшли у вічність,
Що не вернулися додому, до своїх сімей...
Вони залишаться в серцях наших навічно!
Не посилаймо ж в пекло молодих людей!
М. Чабан
««… Землі такої, як у нас , немає …» - писав в останньому листі до батьків В’ячеслав Ковальчук, як твоє здоров’я, моя дорогенька. Якби ти знала, як я тужу за тобою, я ж тебе не бачив майже вісім місяців. Нічого, дасть Бог, відслужу і повернусь додому. А тепер до тебе, татусю, пару слів. Служба у мене йде нормально, я командир відділення, правда, трохи важче, ніж в « учебці », але нічого. Я ж мужчина, правда?» Читаючи ці рядки Мілентій Дем’янович, ні Надія Євдокимівна ще не знали, що тінь вічної розлуки простягнула над ними руку. О 17-й годині 24 червня 1982 року обірвалося життя В’ячеслава Ковальчука.
Рота отримала завдання прочесати гірський аул Малікар, де за даними розвідки, знаходилась велика база душманів. Ніщо не пророкувало біди, хіба що незвична тиша і жодного пострілу. Та при виході з аулу їх чекала засідка. Частина роти опинилась у складному становищі, їх оточили з трьох сторін, вогняний шквал прикував до землі. Саме в цьому пекельному вогні опинився Славік з друзями. І хоча в нього була можливість вийти неушкодженим, але не міг не допомогти пораненому товаришу, він врятував його ціною власного життя.
І зараз, коли минуло майже 30 років від дня його загибелі, батьки не вірять у смерть сина та продовжують його чекати. Хоча вже нікому про це не говорять. А як щемить серце в одиноких стареньких батьків від кожного стукоту хвіртки, яку відчиняє лише вітер, як прислухаються до кожного кроку за вікном.
Це лише одна з історій тієї холодної, жорстокої війни. Для кожного солдата,прапорщика і офіцера, які воювали в Афганістані, слово « Афган » означає не тільки назву тієї країни. Воно значно більш об’ємне і включає у себе весь спектр почуттів і спогадів, які переплелись між собою: біль і захоплення, мужність і боягузтво, військове товариство й зраду, страх і ризик, жорстокість і співчуття. Все це їм довелось пережити в тій країні на тій війні.
Нині, коли точаться безкінечні криваві сутички на Сході нашої країни, особливо гостро відчуваєш, які тяжкі випробування довелося пройти в Афганістані, на чужій землі, у ворожому оточенні, нашим землякам. Поміж них були зовсім молоді, недосвідчені, інколи вони навіть не знали, куди їх везуть. Місяцями вони не мали зв’язку із рідними, до них не приїжджали волонтери, часом не вистачало провіанту, навіть води. Найжахливішим було те, що воювали на чужій землі. За що? Виконували воїнський обов’язок… Не один «чорний тюльпан» прибув тоді на Україну. Серед загиблих – кілька десятків рівнян, в тому числі й – Плеван Сергій, Коляда Леонід, Ковальчук Св’ятослав, Скаржанець Павло,Губеня Ярослав та ін..
Афганська війна тривала з 25 грудня 1979 до 15 лютого 1989 року - 3340 днів.
Незалежна Україна 15 лютого офіційно вшановує День пам'яті загиблих воїнів-інтернаціоналістів та День виводу військ з Афганістану.
День 15 лютого – не тільки данина пам’яті воїнам-інтернаціоналістам, але й вираження глибокої вдячності й поваги усім тим, хто став взірцем військової доблесті, а нині виявляє свій патріотизм і чітку громадянську позицію. Це було підтверджено і у діях на Майдані 3 роки тому, і щодня, коли Україна дає відсіч агресору на Сході.
Список літератури:
- Новітня історія України (1900-2000): підручник / А. Г. Слюсаренко, В. І. Гусев, В. П. Дорожжин та ін. – К : Вища школа, 2000 – 663 с.
- Колесо історії : Історичний альманах. Випуск 2. Твої Батьківщино, сини. Трагедія. Доблесть. Обов'язок / упорядник О. В. Сульжик . – Рівне, 2009. – 120 с.
- Пасько В. В. Ночь забытых песен / В. В. Пасько. – Киев-Тернополь; Збруч, 1999. – 312 с.
- Яковчук М. П. Під сузір’ям скорпіона: поезія / М. П Яковчук. – Рівне : Волинські обереги, 2000. – 95 с .
- Червонописький С. В. Ми не були загарбниками… / С. В. Червонописький // Віче – 2007. - № 3-4. – С. 55 – 57
- Тищук Є. Ми захищаємо честь і права ветеранів / Є. Тищук // Віче – 2011. - № 3. – С. 58 – 59
- Миротворча діяльність Збройних Сил – це зміцнення міжнародного авторитету України // Атлантична панорама – 2011. - № 6. – С. 60 – 64
Дану виставку літератури можна переглянути в читальній залі Наукової бібліотеки НУВГП.
