Студенти інститутів агроекології та землеустрою, будівництва та архітектури, економіки та менеджменту, викладачі кафедр екології та філософії, працівники наукової бібліотеки обговорили творчу діяльність видатного вченого, першого президента Української академії наук, основоположника учення про біосферу, ноосферу, грунтознавця, мінералога, кристалографа, засновника геохімії, біогеохімії, а також мислителя і гуманіста світового рівня Володимира Вернадського. Ідеї Вернадського лягли в основу нових провідних напрямків сучасної мінералогії, геології, гідрогеології, визначення ролі організмів у геохімічних процесах та багато інших важливих процесів вивчення Всесвіту.
Україна вважає Володимира Вернадського українським вченим, Росія – російським, але зважаючи на те, скільки він відкрив для людства, це вчений не лише зі світовим ім’ям, це вчений світу.
З доповідями про видатного вченого і його внесок у розвиток наук і розуміння ролі людини у Всесвіті і, зокрема, довкілля, сучасну реорганізацію вчення В.І. Вернадського на регіональному рівні, образ вченого у творчості В.І. Вернадського розповідали доцент кафедри філософії Світлана Гаєвська, завідувач кафедри екології Алла Прищепа, аспірантка кафедри екології Наталія Поліщук, студенти Анатолій Парфенюк, Галина Ребеш, Юлія Максимчук, Олексій Блендюк, магістрантка Ірина Жук та інші дослідники творчої спадщини вченого.
Учасники круглого столу не обминули своєю увагою той важливий факт, що Володимир Іванович доклав багато зусиль до заснування української наукової бібліотеки, яка зараз носить його ім’я. Ця подія сталася 15 серпня 1918 року, коли гетьман Павло Скоропадський підписав Перший закон про Національну бібліотеку та її фонд. А ще він один із засновників Української Академії наук та її перший президент. Довгий час правдива історія заснування Української Академії наук і роль в цьому Володимира Вернадського та Миколи Василенка замовчувалася, хоча її з’ява на теренах України відіграла важливу роль у згуртуванні та консолідації патріотичних сил української інтелігенції, сприяла розвиткові національної і культурної самосвідомості українського народу.
З науковими працями вченого і публікаціями про його творчу діяльність можна ознайомитися також на виставці, яку підготувала Наукова бібліотека університету у бібліографічному відділі (корпус 2, ауд.236).
Людмила Ступчук, Наукова бібліотека
Фото Валентини Перелигіної