Пересопницьке рукописне Євангеліє 1561 року є справді дивовижним явищем нашої культури, унікальною пам’яткою мови, мистецтва, літератури, релігійно - філософської думки свого часу. Як явище культурного життя ця книга невіддільна від своєї епохи, її передової ідеології.Текст Біблії, так само як інших священних книг, надзвичайно багатозначний, майже кожен може знайти там саме те, що шукає. Прихильник покори міг знайти відомий заклик підставити щоку, прихильник бунту — громові промови біблійних пророків і віщі слова Христа: «Не мир приніс я вам, братія, а меч». Отже, під час Реформації Біблія стає ідейним джерелом і лівих, і правих, і контрреформації, бо всі посилалися на Святе Письмо: адже після перекладу Біблії великі маси люду дістали змогу її тлумачити.
Гуманісти й реформатори запропонували своє прочитання Біблії. Вона промовляла до християн тією самою мовою, якою оповідав про чесноти Цицерон і якою славили прекрасні й сильні людські почуття Вергілій і Горацій, отож гуманізм і запропонував розуміти біблійну істину як поетичну, образи Святого Письма розглядати як художні, які читач мав розшифровувати відповідно до свого рівня культури. Виправдовуючи античну систему цінностей, гуманізм знецінив церковну традицію відлучення християнина від читання Біблії.
Борючись із папством, діячі Реформації на першому її етапі заохотили переклади Біблії національними мовами. Це дало змогу познайомити письменних людей зі Святим Письмом, але в поєднанні зі світською критикою гуманістів-філологів призвело до того, що воно почало втрачати авторитет бездоганного джерела істини. Книга, яку Церква відносила як Боже одкровення, виявилася суперечливою й не відповідала знанням читача XVI століття про природу та історію. Це підважувало престиж не лише католицизму, а й протестантської церкви. На другому етапі Реформації протестантська теологія всіляко перешкоджає світському тлумаченню Біблії, рятуючи її в завзятій полеміці з ренесансною філологією від переведення до розряду античних літературних творів.
Започаткований Мартіном Лютером європейський реформаційний рух спонукав, зокрема, й до створення Пересопницького Євангелія. Пересопницьке рукописне Євангеліє, створене 1561 року, є справді дивовижним явищем нашої культури, унікальною пам’яткою мови, мистецтва, літератури, релігійно - філософської думки свого часу.
До ювілейної дати у читальному залі періодичних видань Наукової бібліотеки НУВГП (ауд.271) експонується виставка «Біблія як ідейне джерело реформації (до 500-ї річниці Реформації). Запрошуємо усіх, хто цікавиться цією темою, ознайомитися з матеріалами виставки.
Валентина Бондар, бібліотекар
