Нарисна геометрія — розділ геометрії, що вивчає методи зображення тривимірних об'єктів, використовуючи двовимірні проекції. Батьком нарисної геометрії вважається французький інженер Гаспар Монж. Монж побудував свою методику в 1765, працюючи креслярем при спорудженні фортифікацій.
Розробка методів побудови і читання креслень, розв'язання геометричних і технічних задач є предметом вивчення нарисної геометрії. У ній використовуються графічні методи розв'язання задач, тому до креслень ставляться особливі вимоги - оборотність, точність, наочність та ін. Правила побудови зображень фігур засновано на методі проектування.
Найпоширенішими в нарисній геометрії є креслення, отримані при проектуванні фігур на дві площини - комплексні креслення в системі двох площин проекцій. Під фігурою розуміють будь-яку множину точок. Зображенням точки, що є елементом фігури, є пара точок - дві зв'язані між собою проекції точки. Кожній точки простору відповідає єдина пара точок площини креслення і кожній парі точок площини креслення відповідає єдина точка простору.
Отже, нарисна геометрія є теоретичною основою побудови зображень в усіх сферах виробництва та практичної діяльності людини. В першу чергу це стосується технічної, наукової, науково–методичної, методичної і навчальної документації та літератури. Ось чому нарисну геометрію образно характеризують як граматику мови інженера, якою є інженерна графіка.
Дана виставка знаходиться на абонементі навчально-методичної літератури для студентів молодших курсів( ауд.203). Підготувала Мотчук Т.Я.
